Чим старше стаєш, тим більше знаходиться аргументів на користь того, що потрібно було-таки слухатися батьків у дитинстві. До довгого переліку мудрих порад можна додати ще одну - пора припиняти переводити продукти. Результати недавніх досліджень на цю тему були надруковані в періодичному журналі Американського хімічного товариства «Environmental Science & Technology». Виявляється, жителі США могли б заощадити 350 мільйонів барелів нафти (2% від загальної кількості споживання енергії), не витрачаючи при цьому ні копійки і не погіршуючи якість свого життя, - якщо б просто перестали витрачати продукти харчування даремно. Схоже, залишена на тарілці їжа - це більше, ніж просто привід перекусити посеред ночі. Вона може стати вашим способом допомогти навколишньому середовищу. Автори дослідження Майкл Веббер і Аманда Куельяр помітили, що продукти харчування не лише мають енергетичну цінність самі по собі, а й вимагають чималих витрат енергії для виробництва, переробки та перевезення. Згідно з оцінками, в 2007 році на виробництво продуктів харчування доводилося від 8 до 16 відсотків енергії, споживаної в Сполучених Штатах Америки. За даними Міністерства сільського господарства США, незважаючи на ці колосальні енерговитрати, жителі США викидають близько 27 відсотків харчових продуктів, придбаних в магазинах - а це майже третина продуктів, вироблених в країні! Автори дослідження провели розрахунки, щоб з'ясувати, скільки енергії витрачається даремно через переведення продуктів, і отже, яку кількість енергії можна було б зекономити, якби споживачі перестали ці продукти викидати. Виявляється, на виробництво річного запасу харчових продуктів у США йде близько 1,4 мільярдів барелів нафти. За найскромнішими підрахунками авторів, щорічно разом з їжею пропадає 2030 трлн бто енергії (британська теплова одиниця, відповідає 0,252 великої калорії), що - знову-таки приблизно - відповідає 350 мільйонам барелів нафти. «Таким чином, енергія, вкладена в невикористані в результаті продукти харчування, є потенційним джерелом зменшення споживання енергії в США», - зазначають автори статті. - «Значення «марних» енерговитрат, наведені в розрахунку, дуже приблизні, оскільки нам довелося використовувати неповні і застарілі дані про кількість харчових відходів. Ми також не володіли повними даними про кількість енергії, яка споживається в сфері громадського харчування». Роком раніше, в листопаді 2009 року, Кевін Хол і його колеги з Національного інституту з вивчення діабету, шлунково-кишкових і ниркових захворювань (National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases) підрахували кількість енергії, що міститься у харчових відходах США. Розрахунок проводився виходячи з різниці між кількістю харчових продуктів, які постачаються населенню, і кількістю споживаної населенням їжі. Оцінка останньої здійснювалася за допомогою розробленої ними точної математичної моделі метаболізму людини, в основі якої лежить співвідношення маси тіла і кількості споживаної їжі. Результати були опубліковані в експертному науковому журналі PLoS One (Public Library of Science). Дослідники виявили, що з 1974 року кількість харчових відходів на душу населення в США зросла приблизно на 50%, досягнувши до 2009 року значення в 1400 калорій на людину в день або 150 трлн калорій на людину в рік. Проведені ж раніше розрахунки, ймовірно, недооцінювали кількість харчових відходів за останні роки на цілих 25%. Розраховане прогресивне збільшення кількості харчових відходів дозволяє припустити, що епідемія ожиріння в США, можливо, стала наслідком «ефекту ривка», тобто підвищення доступності їжі та активного маркетингу при нездатності американців розсудливо співвідносити кількість споживаної їжі з зростанням поставки дешевих, легкодоступних продуктів харчування. Хол і його колеги припустили, що прийняття заходів стосовно надмірної калорійності їжі в США могло б допомогти приборкати епідемію ожиріння, а також сприяло б скороченню кількості харчових відходів, що буде мати серйозні наслідки для навколишнього середовища і природних ресурсів. Наприклад, за оцінками вчених, в даний час на долю харчових відходів припадає більше чверті загального обсягу споживання прісної води в США. За даними Агентства по Захисту Навколишнього Середовища (EPA – Environmental Protection Agency), 31 мільйон тонн харчових продуктів щорічно відправляється на звалища. Велика частина харчових відходів гниє, виробляючи метан, газ, парникова активність якого в 25 разів перевищує активність двоокису вуглецю. На веб-сайті Великобританії «Next Generation Food» наведені оцінки, згідно з якими кожна тонна харчових відходів еквівалентна 4,2 тоннам СО2. Виходить, якщо американці перестануть переводити продукти, це буде рівносильно відмові від використання чверті всіх автомобілів у США. Чимала кількість енергії йде і на виробництво продуктів харчування - використання пестицидів та інсектицидів, процеси зрошення, збору врожаю, упаковки та транспортування готових продуктів. Все це додається до і без того довгого списку енергозатрат, пов'язаних, наприклад, з життєвим циклом звичайної буханки хліба. Компостування харчових відходів - хороший вихід, але перш за все не варто даремно збільшувати кількість самих відходів. На державному рівні економити енергію можна за рахунок використання більш енергозберігаючих технологій на етапі виробництва, переробки та транспортування харчових продуктів. Зміна методів ведення сільського господарства, оптові продажі (при цьому витрачається менше упаковки), більш широке використання залізниці, скорочення частоти повітряних перевезень та інші зміни можуть значно знизити кількість енергії, що витрачається на одиницю споживаної їжі. Що стосується простих споживачів - навіть якщо ви не користуєтесь електромобілем або не бажаєте їздити в громадському транспорті, не розміщуєте на даху будинку сонячні панелі і забуваєте вимкнути світло при виході з кімнати, - все, що вам потрібно робити, це просто не купувати у продуктовому магазині занадто багато. При цьому ви не тільки заощадите свої гроші, але і надасте істотну допомогу в справі охорони навколишнього середовища. Для довідки, відсоток різних харчових продуктів, що викидаються в США: Жири та олії - 33% Молочні продукти - 32% Зернові продукти - 32% Яйця - 31% Цукор і інші калорійні підсолоджувачі - 31% Овочі - 25% Фрукти - 23% М'ясо, птиця, риба - 16% Сухі боби, горох, сочевиця - 16% Горіхи і арахіс - 16%