Екологічність електронних книг – правда і вигадка
Сьогодні провідні компанії світу, піклуючись про екологію, відмовляються від «паперової залежності» і беруть на озброєння цифрові технології. Електронні книги стають популярнішими з кожним днем. За деякими даними, щасливим власником електронної книги або планшета в США є кожен четвертий, серед студентів коледжів – кожен третій. Електронна література настільки зручна та вигідна, що деякі аналітики передрікають витіснення нею літератури паперової. Проте чи така вона екологічна, як нам хотілося б думати?
Якщо брати ситуацію в цілому, то з постійним зростанням населення Землі зростає і кількість використовуваних книг. Найактивнішими споживачами електронних «читалок» сьогодні є США, Австралія, Індія і Великобританія. Однак низький рівень доходів, недоступність мережі Інтернет та цифрових технологій перешкоджають поширенню новинки в інших країнах, і світовий обсяг продажів електронних книг в порівнянні з паперовими залишається дуже невеликим.
Крім того, зі зростанням попиту на електронні та паперові книги зростає і кількість матеріалів, які витрачаються на їх виробництво, транспортування та зберігання. Однак, у випадку електронних книг ці витрати включають безліч компонентів, які традиційно (і помилково) відносяться до технологічної, а не книговидавничої сфери.
Не так давно кореспондент National Geographic Аллен Телліс висловився на підтримку рідерів, пояснивши, що «навколишнє середовище повинне вигравати від розповсюдження електронних книг за рахунок меншого використання паперу і фарби, а також урізання витрат на перевезення, зберігання та розміщення паперових книг». Він стверджує, що для відшкодування збитку, нанесеного навколишньому середовищу при виробництві рідера, достатньо прочитати на ньому 14 книг; подальше ж його використання і зовсім виводить читача в плюс.
Оцінка ситуації журналістами New York Times виявляється дещо іншою: за їх словами, «еко-слід одного рідера приблизно дорівнює сліду 40-50 паперових книг. У тому, що стосується глобального потепління, він збільшується до 100 книг».
Між тим, дослідження Теда Геновея, редактора Virginia Quarterly Review, показали, що сьогодні середній термін використання рідерів не перевищує двох років, після закінчення яких люди міняють їх на нові вдосконалені моделі. Виходить, що для досягнення «еко-нейтральності» десять мільйонів рідерів, випущених на американський ринок в наступному році, повинні будуть замінити собою 250 млн. нових видань. З урахуванням того, що за минулий рік в США було продано не більше 25 мільйонів паперових книг, екологічний збиток від читання вже зріс удесятеро.
Ще гірші справи з планшетами – для того, щоб зарядити iPad на час, необхідний для прочитання однієї книги, потрібно спалити в 50 разів більше вугілля, ніж потрібно для забезпечення електричного освітлення її паперової копії на той самий термін. За даними Apple, еко-ефект від години роботи iPad можна зіставити з викидом в атмосферу 2,5 грамів СО2.
Порівняння, проведене з урахуванням середньої швидкості читання книг середнім жителем США в паперовому та електронному вигляді (з використанням iPad) показало, що вуглецевий слід використання планшета за рік у п'ять разів перевищує такий паперової літератури. З часом розрив зменшується, а через п'ять років (або по прочитанні 32,5 книг на одному планшеті) зникає зовсім. Однак якщо взяти до уваги вищезазначену статистику (зміни пристрою кожні 2 роки), вийде, що вуглецевий слід одного планшета на 200-250% перевищує слід класичної бібліотеки.
Варто зауважити, що класичні рідери на «електронних чорнилах», призначені виключно для читання, споживають менше електрики, довше тримають заряд і рідше застарівають. На жаль, багато хто шукає в них не «бібліотеку в кишені», а універсальний пристрій, з якого можна і пошту подивитись, і в ігри пограти. Цим запитам відповідає куди менш екологічний планшет (який є, по суті, мініатюрним комп'ютером). Однак чим складніший пристрій, тим більший збиток наносить природі його виробництво, і, що не менш важливо, утилізація. Список можна продовжити: енерговитрати дата-центрів Amazon і Apple, необхідність зарядки і періодичної заміни акумулятора, а при поломці – і самого рідера/планшета, упаковка і доставка з-за кордону, а також той факт, що електронна книга – пристрій індивідуальний (паперовими можна ділитись), говорять не на її користь.
Зрозуміло, що технології не стоять на місці, і процес переходу на цифру не можна повернути назад. Проте виробникам варто було б задуматись про те, щоб або зосередитись на розробці нових, більш «зелених» рідерів, або екологізувати процес створення паперової продукції (наприклад, активно використовувати вторинні матеріали). Що стосується нинішнього стану речей, то ми просто додаємо нові проблеми до старих.
Що можуть зробити читачі? Варіантів багато. Можна купувати книги, надруковані на переробленому папері; обмінюватись ними з друзями; завести абонемент в найближчій бібліотеці. Якщо ж доступної літератури стає недостатньо (а завзятим читачам її завжди мало), без електронного пристрою не обійтись. Але й тут можна вибирати – так, купувати планшет, щоб читати на ньому книги, безглуздо – з тим же успіхом можна псувати очі перед домашнім монітором, а енергії він споживає куди більше рідера.
І нарешті, що б ви не вибрали – пам'ятайте, що електронні пристрої дуже погано «перетравлюються» природою. Не поспішайте їх викидати! Не намагайтесь встигнути за розвитком технологій, купуючи все нові моделі. Використовуйте пристрої «до упору», а якщо спокуса занадто велика, постарайтесь віддати або продати старий рідер тому, хто буде його використовувати. Простіше кажучи, ви ж не будете купувати нове видання, аналогічне наявному, тільки тому, що вам сподобалась його обкладинка? Так чому ми намагаємось вчинити так з пристроєм, з екологічної точки зору рівним п'ятдесяти книгам, разом узятим?
http://www.facebook.com/pages/Vitalonga/418845748201654
